НЕ ЗНАЄ СВІТ СУМНІШЕ НА ПЛАНЕТІ
ПОНАД СУДЬБУ РОМЕО І ДЖУЛЬЄТИ.
Балет С. Прокоф’єва «Ромео та Джульєтта» був уперше показаний не на батьківшині композитора (де не відразу знайшов визнання), а у Брно 1938 року. І лише постановка М.Лавровського на сцені Театру опери та балету ім. С.Кірова (1940) відкрила цьому новаторському творові шлях на сучасну балетну сцену. В Україні першим його втілив В.Вронський (Надірадзе) у столичному театрі (1955), а у Харкові першим був А.Пантикін (1967). Головні ролі виконували тоді зірки українського балету С.
Коливанова та Т. Попеску, одну з провідних партій - М. Ковмір, згодом соліст Кіровського театру. А за диригентським пультом стояв один з метрів української диригентськой школи Є. Дущенко. Художнє рішення запропонував Л.Братченко.
У 1982 році свою версію «Ромео та Джульєтти» поставив для харків’ян земляк композитора з Донеччини В. Шкілько. І ось нове рішення хореографічної вистави на знаменитий шекспірівський сюжет. Над ним працює заслужений діяч мистецтв Молдови А. Литвинов (знайомий нашим глядачам по створенню власних хореографічних версій балетів «Коппелія» та «Корсар»). Майбутня вистава на музику класика ХХ століття С. Прокоф’єва укотре має сколихнути глядачів історією веронських коханців та застерегти світ від повторення безглуздої та смертельної ворожнечі.