«Шехерезада»..
У 1910 році один з найзнаменитіших хореографів усіх часів Михайло Фокін поставив одноактний балет на музику симфонічної сюїти Миколи Римського-Корсакова «Шехеразада» для антрепризи Сергія Дягілєва. Сюжетом для постановки прислужила одна з арабських казок збірки «Тисяча і одна ніч»; «Про царя Шахріяра та його брата». Прем’єра відбулася під час Російських сезонів у Парижі 4 червня 1910 року і мала непересічний успіх: новаторська хореографія, екзотичне оформлення балету (художник Лев Бакст), славетні виконавці – харків’янка за походженням Іда Рубінштейн (Зобеїда) та народжений у Києві геній танцю Вацлав Ніжинський (Золотий раб). Пізніше балетмейстери неодноразово зверталися до цієї симфонічної сюїти, однак хореографічне втілення Фокіна залишилося еталонним, і сьогодні вабить глядачівтак само, як століття тому.
В харківському оперному театрі цей балет уперше було втілено на сцені у 1941 р, а на початку шістдесятих років минулого століття він йшов разом з виставами на музику М. Равеля «Болеро» та «Франческою да Ріміні» П. Чайковського. Фрагмент історії про Шахріяра включено також у балет Ф.Амірова «Тисяча та одна ніч», що тривалий час утримується на нашій афіші.
СТИСЛИЙ ЗМІСТ БАЛЕТУ
Нудьгуючого султана Шахріяра розважають одаліски та його улюблена дружина Зобеїда. За намовою свого молодшого брата Шахземана, переконаного у жіночій зрадливості, Шахріар їде на полювання.
В гаремі тим часом розпочинається оргія, у розпалі якої султан несподівано повертається.
Він наказує стратити своїх наложниць, євнухів та рабів.
Зобеїда вбиває себе.
«Кармен-сюїта»
«Кармен-сюїта» балет на одну дію хореографа Альберто Алонсо. Музичний матеріал на основі опери Жоржа Бізе «Кармен» був перекомпонований і по- новому аранжирований композитором Родіоном Щедріним для оркестру зі струнних та ударних.
… Хозе пристрасно закоханий в Кармен. Сильні почуття змінили грубого, черствого солдата, відкрили йому нові фарби життя. Проте обійми Хозе незабаром стали обтяжувати волелюбну циганку. Засліплений любов'ю, Хозе не хоче зрозуміти Кармен. Можливо, вона була б щаслива з молодим безстрашним Тореро, проте Фатум визначає долю головних героїв. Пристрасті розжарюються на арені кориди. Це знаходить своє відображення і в оригінальних декораціях: сценічний простір перетворений на напівкруглу дощату загородку, що означає і місце бою биків, і узагальнено-метафоричну арену життя, на якому розігрується трагедія людського буття.
Наш спектакль - точна копія першої культової постановки цього балету, який побачив світло рампи в 1967 році. Ідея створення «Кармен-сюїти» належала Майї Плисецькій. Таким чином, твір нерозривно пов'язана з неповторною індивідуальністю великої балерини і, в той же час, набуває нового життя на сцені нашого театру.
Пов'язані події
Академічний музично-драматичний театр ім. М. Садовського
Національний академічний театр опери та балету України імені Тараса Шевченка